#канікули #дистанційка_4.0 #креативно26ий
Сьогодні наш фінальний рейс ледь не зірвався ще до старту. Техніка вирішила влаштувати власну геловінську вечірку з глюками, але… ми прорвалися! Заходимо в салон нашої СІКС-СЕВЕН, а там... все щільно затягнуте павутинням, павуки, а з магнітоли лунає моторошний саундтрек. Прибравши все павутиння, ми поїхали. І тут на нас нападають... гарбузи! Вони буквально вимагали, щоб ми їх розмалювали. Довелося навіть трішки посперечатися за вільний гарбуз, бо художників у нас виявилося значно більше, ніж тих помаранчевих пузачів на екрані :)
Тільки рушили лісом далі — бац, і суцільна те-е-емрява. Довелося вмикати ліхтарик і світити по кутках. А там! Кажани, привиди і мумії, які дуже хотіли з нами пограти. І це було так прикольно! Кока-Кола — мумія :) Наш Гусь Потягусь теж спробував замаскуватися, але його дітвора розсекретила найшвидше!
До речі, про образи. Наші юні пасажири прийшли сьогодні з таким тематичним гримом та в костюмах — це просто вау! Наш Гусь Потягусь вирішив теж не відставати. Він скинув костюм мумії і з'явився у костюмі... фізрука! Ото було подиву у всіх :)
Далі ми отримали запрошення до Академії Невермор. Там на нас чекала дуже серйозна Венздей, таємничі кімнати і пошук секретного коду від артефакту. Ми танцювали, варили зілля і розгадували секретний код. Звісно ж, ми з усім справилися і отримали ду-у-уже корисні магічні здібності. Діти знають, про що йде мова :)
І... знову було чимало тих, хто не хотів тиснути кнопку «Вийти із ZOOM». Ми довго говорили, а коли діти почали розпитувати, як уся ця інтерактивна магія працює, у нас сталася ще й незапланована майстерка з анімованих приколюх PowerPoint. І це було так несподівано приємно. Бо як виявилося, що ми їх не просто розважили — ми їх реально надихнули творити! Діти побачили цей інтерактив і захотіли самі дізнатися, як він працює. А що ще може бути крутішим?
І до речі, діти знову нам підкинули ідейку наступних канікул. Так само було із маршруткою :) Тож ми їх почули-и-и!
Що ж... маршрутка СІКС-СЕВЕН офіційно їде в гараж. Трохи сумно вимикати мотор, але на душі так те-е-епло. Ці п'ять днів наш віртуальний автобус був місцем настрою, веселощів та простого спілкування. Ми всі так здружилися…
Тож паркуємося. Обіймаємо кожного, хто був з нами! І хоч зараз ми вимикаємо фари, ця шалена поїздка ще ду-у-уже довго кататиметься в наших найтепліших спогадах :)